Перейти до основного вмісту

Солдат на прізвисько Граніт


У цьому госпіталі реабілітовувався поранений доброволець
Два роки тому познайомилися з 21-річним житомирцем Богданом Бойком. На фронті купа ворогів після зустрічі з ним опинялися під могильними плитами. Тому він і отримав псевдо Граніт. А ще отримав там... важке поранення. Лежав на реабілітації у військовому госпіталі міста, де не мав нікого з родичів і близьких.
- Пацан рвав передок, а тепер сам не свій, - втрутився якось у нашу розмову його побратим Амплуа, - переживає зміну адаптації. Лякається будь-якого різкого поруху і бідкається, що став схожий на бабу. Такий, звісно, не косячив би, але тут третього не дано: дехто робиться агресивним, як я; дехто ж - боягузливим. Узагалі, є лише чорне і біле, хоча в цій ситуації йдеться швидше про дві протилежні точки всередині чорного.
Був час, коли втомившись від постійного страху, Богдан намагався порізати собі вени. Одначе тепер виголений на його голові козацький чуб знову засвідчує готовність боротися до кінця. Бо є лише чорне і біле: борешся - живеш, здаєшся - помираєш.

Десь за пів року потому з'їздили з Богданом до Ужгорода. Він полюбляє робити селфі   

- Почитав би енциклопедію, - каже Граніт, - не для дітей, ясна річ, але щоб у ній і про тварин писало. А ще, - додав, - подивився б "Бумер-2", але не маю ноутбука.
Ми переглянули той фільм до половини, поки медперсонал, посилаючись на пізню для відвідин годину, не попросив нас піти. Звісно, російське кіно - чорне, але Граніт - білий.
Назар ДАНЧИШИН
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Тримай 5, або Вечір п'ятьох поетів

5 листопада у львівській каварні-галереї "Штука" відбувся творчий вечір "Тримай 5". Яблуку було ніде впасти. Ми читали вірші. Насправді то лише перший крок до втілення ширшого проєкту: є ідея створити альманах або збірку поезій із такою назвою. Ось Володимир Кауфман - самобутній автор, чиї вірші водночас розвивають новий оригінальний стиль і продовжують творчу спадщину Грицька Чубая, Пауля Целана. Отримав дуже позитивну критику від відомих літераторів та літературознавців. За фахом філолог.  А це - Ірина Юрковська. Вона - філолог, літредактор. Її вірші майстерні, але то був перший публічний виступ поетки. З почином! Тепер слово Любомирові Серняку - поетові, переможцеві Всеукраїнського літературного конкурсу від НУ “Острозька академія”, організаторові майстер-класів, лекцій та творчих заходів, з якими їздить Україною. До речі, він не філолог, на відміну від решти чотирьох читців того вечора. Мар'яна Зеленюк - поетка, тележурна
Дописати коментар
Докладніше

Сімейні кризи під час пандемії: випробування, які здолає не кожен

Автор: Назар Данчишин #Конкурс_СторіМейкер    Пандемія COVID-19 кинула виклик багатьом сім'ям не лише в площині здоров'я, а й якости подружнього життя. Для когось тимчасова ізоляція переросла ледве не в ув’язнення, а для когось стала поверненням до простої людяности, про яку в щоденній біганині почасти забувалося. Так, на карантині частина людей почала приділяти чи не весь час членам своєї сім’ї. Утім, є пари, які вирішили розірвати свій шлюб саме через це. «Народження дитини та пандемія нас мобілізували…» Пандемія застала подружжя Оксани та Святослава К. на другому році їхнього сімейного життя. Причому в березні 2020 р., якраз на початку локдауну, жінка народила первістка. Це наклало додаткову відповідальність на пару – дбати про безпеку та здоров’я не лише одне одного, а й насамперед немовляти. Перші три місяці сім’я перебувала вдома. Ситуацію ускладнювало й те, що чоловік певний час був без роботи, адже його підприємство призупинило діяльність. Тож післяпологовий ст
Дописати коментар
Докладніше

Дівчина - музика Архангела

Роздуми над поезією "Автопортрет з крилом архангела" Ігоря Калинця        Цикл «Автопортрет з крилом архангела» І. Калинця, за висловом М. Ільницького, – «один з найдовершеніших творів збірки [«Коронування опудала» (1969) – авт. ]», де «саме страждання породило найвище піднесення душі – крило архангела, яке не тільки прихистило нещасну дівчину, а й сповнило усе її єство дивовижною музикою». [1]   Світлина українського поета Ігоря Калинця (1970р.)         Назва циклу ніби наштовхує на асоціяції з малярством. У цьому жанрі (автопортрета), до речі, знаємо чимало картин Т. Шевченка, про вплив якого на своє поетичне становлення неодноразово говорив І. Калинець. [2] «Автопортрет ...» апріорі налаштовує читача сприймати поетичний твір передовсім крізь призму зору, ніби розглядаючи полотно художника. З іншого боку, музика, яка лунає від дотику до крила архангела, наче до арфи, і ті десять пісень, які виконує дівчина, активізують слухові і дотикові відчуття
Дописати коментар
Докладніше