24 серпня 2017 року. На вершині гори Велика Сивуля (1836 м) Гуцулія. Один із місцевих лісівників, змучившись від тривалого вештання горами, сів на невелику галявину. Перевівши подих, він вийняв із кишені свого камуфляжу старенького телефона й увімкнув музику. Тому чоловікові, певно, набридло рідне карпатське повітря, і враз захотілося змінити такі звичні шпилясті краєвиди гір на пласкі піщані пляжі. Бо посеред Карпат залунала не славна пісня про Олексу Довбуша, і не "Гуцулка Ксеня", а... "Вєтєр с моря дул". І дмухнув отой вітер (радше, з якогось північного моря) - аж від нього, здається, дерева закашляли, ніби вдихнул и їдкого диму найміцніших цигарок ("Біломорканал", очевидно). А чоловік, сидячи майже в позі лотоса, лише задоволено прошепотів: "Файно". Від споглядання цього в моїй голові виринула сцена одного Чубаєвого вірша з циклу "Пісня про золоті клітки", присвяченого знаному історикові Валентинові Морозу в часі й...