Перейти до основного вмісту

Тримай 5, або Вечір п'ятьох поетів




5 листопада у львівській каварні-галереї "Штука" відбувся творчий вечір "Тримай 5". Яблуку було ніде впасти. Ми читали вірші.

Насправді то лише перший крок до втілення ширшого проєкту: є ідея створити альманах або збірку поезій із такою назвою.

Ось Володимир Кауфман - самобутній автор, чиї вірші водночас розвивають новий оригінальний стиль і продовжують творчу спадщину Грицька Чубая, Пауля Целана. Отримав дуже позитивну критику від відомих літераторів та літературознавців. За фахом філолог. 


А це - Ірина Юрковська. Вона - філолог, літредактор. Її вірші майстерні, але то був перший публічний виступ поетки. З почином!


Тепер слово Любомирові Серняку - поетові, переможцеві Всеукраїнського літературного конкурсу від НУ “Острозька академія”, організаторові майстер-класів, лекцій та творчих заходів, з якими їздить Україною. До речі, він не філолог, на відміну від решти чотирьох читців того вечора.


Мар'яна Зеленюк - поетка, тележурналіст, режисер, засновниця проєкту “Книжкова шафа”,  літературний критик, філолог, організаторка багатьох різноманітних мистецьких акцій, учасниця фестивалів відеопоезій. Її вірші друкували у часописах “Дніпро”, “Дзвін”, в антології "Діяпозитиви".  Того вечора Мар'яна фільмувала наші читання, але так сталося, що відео її виступу, яке вона доручила зняти іншій людині, не збереглося. Є її неймовірна відеопоезія, якою заохочую насолодитися.


Читав на цьому вечорі свої вірші і я, Назар Данчишин. Ось уривок із виступу.


Дякуємо всім, хто прийшов і взяв участь у нашому діялозі метафор! До нових зустрічей!

Назар ДАНЧИШИН

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сімейні кризи під час пандемії: випробування, які здолає не кожен

Автор: Назар Данчишин #Конкурс_СторіМейкер    Пандемія COVID-19 кинула виклик багатьом сім'ям не лише в площині здоров'я, а й якости подружнього життя. Для когось тимчасова ізоляція переросла ледве не в ув’язнення, а для когось стала поверненням до простої людяности, про яку в щоденній біганині почасти забувалося. Так, на карантині частина людей почала приділяти чи не весь час членам своєї сім’ї. Утім, є пари, які вирішили розірвати свій шлюб саме через це. «Народження дитини та пандемія нас мобілізували…» Пандемія застала подружжя Оксани та Святослава К. на другому році їхнього сімейного життя. Причому в березні 2020 р., якраз на початку локдауну, жінка народила первістка. Це наклало додаткову відповідальність на пару – дбати про безпеку та здоров’я не лише одне одного, а й насамперед немовляти. Перші три місяці сім’я перебувала вдома. Ситуацію ускладнювало й те, що чоловік певний час був без роботи, адже його підприємство призупинило діяльність. Тож післяпологовий с...

Солдат на прізвисько Граніт

У цьому госпіталі реабілітовувався поранений доброволець Два роки тому познайомилися з 21-річним житомирцем Богданом Бойком. На фронті купа ворогів після зустрічі з ним опинялися під могильними плитами. Тому він і отримав псевдо Граніт. А ще отримав там... важке поранення. Лежав на реабілітації у військовому госпіталі міста, де не мав нікого з родичів і близьких. - Пацан рвав передок, а тепер сам не свій, - втрутився якось у нашу розмову його побратим Амплуа, - переживає зміну адаптації. Лякається будь-якого різкого поруху і бідкається, що став схожий на бабу. Такий, звісно, не косячив би, але тут треть ого не дано: дехто робиться агресивним, як я; дехто ж - боягузливим. Узагалі, є лише чорне і біле, хоча в цій ситуації йдеться швидше про дві протилежні точки всередині чорного. Був час, коли втомившись від постійного страху, Богдан намагався порізати собі вени. Одначе тепер виголений на його голові козацький чуб знову засвідчує готовність боротися до кінця. Бо є лише чорне ...

Гуцули і вірш Чубая: 1970-2017

24 серпня 2017 року. На вершині гори Велика Сивуля (1836 м) Гуцулія. Один із місцевих лісівників, змучившись від тривалого вештання горами, сів на невелику галявину. Перевівши подих, він вийняв із кишені свого камуфляжу старенького телефона й увімкнув музику. Тому чоловікові, певно, набридло рідне карпатське повітря, і враз захотілося змінити такі звичні шпилясті краєвиди гір на пласкі піщані пляжі. Бо посеред Карпат залунала не славна пісня про Олексу Довбуша, і не "Гуцулка Ксеня", а... "Вєтєр с моря дул". І дмухнув отой вітер (радше, з якогось північного моря) - аж від нього, здається, дерева закашляли, ніби вдихнул и їдкого диму найміцніших цигарок ("Біломорканал", очевидно). А чоловік, сидячи майже в позі лотоса, лише задоволено прошепотів: "Файно". Від споглядання цього в моїй голові виринула сцена одного Чубаєвого вірша з циклу "Пісня про золоті клітки", присвяченого знаному історикові Валентинові Морозу в часі й...